• Без категорії

Лемкін і Лаутерпахт – львівські євреї, які змінили міжнародне право

20 листопада 1945 року розпочався один із найрезонансніших судових процесів в історії людства. Перед Фемідою постали одразу 24 обвинувачуваних – верхівка Третього рейху – це і заступник Гітлера, ідеологи нацизму, міністри, рейхсмаршали, адмірали, начальники трудової депортації та Гітлерюгенду. Для юристів цей процес став справжнім викликом. Масштаби злочинів були настільки великі, що прокурори не знали, що саме інкримінувати підозрюваним. У той час законів про права людини не було, зрештою, як і міжнародного кримінального права. Ці львів’яни знайдуть правильне означення злодіянням. Рафаель Лемкін першим у світі – введе термін геноцид – для дій, спрямованих проти групи людей, об’єднаних спільною рисою. Ратифікація Конвенції про Геноцид главами 5 держав. Лемкін стоїть праворуч Герш Лаутерпахт – піде іншим шляхом і запропонує термін "злочин проти людяності" – тобто системне знищення великої групи людей. Там, у Нюрнберзі, колишні львів’яни були консультантами верховних суддів і вже у залі засідань дізналися, що через закони, які вони напрацювали, поплатиться і вбивця їхніх родичів – генерал-губернатор Польщі Ганс Франк. Після нацистської окупації у 1941 році Львів перейшов під його контроль, відповідно Франк безпосередньо відповідав за організацію гетто, зведення концентраційних таборів та масові репресії. Не зводячи очей, Герш та Рафаель дивилися на людину, яка керувала стратою їхніх 79 родичів. Така доля чекала й на них, але від смерті у прямому значенні врятує право. На момент нацистської окупації випускники юридичного факультету Львівського університету вже емігрували на Захід, працювали у провідних вишах Великої Британії та США і вже закладали основи міжнародного права. Ганс про це так і не дізнається. У листопаді 1946 році йому зачитають вирок: смерть через повішання. Після цих подій Герш продовжив викладати в Кембриджі, згодом став суддею Міжнародного суду в Гаазі. Лемкін перейшов викладати у Єль і підтримував дружні зв’язки з українською діаспорою у Штатах. У 1953 році на вечорі пам'яті жертв Голодомору виголосив доповідь, де назвав злочини сталінського режиму не просто масовими вбивствами, а саме геноцидом проти української нації, що був розбитий на 4 складові – знищення української інтелігенції, ліквідація автокефальної церкви, голодомор селянства та заселення України іншими етносами для радикальної зміни складу населення. Їхня риторика про захист прав людини, етнічних груп надто суперечила реаліям Радянського Союзу, тож імена Лаутерпахта та Лемкіна довго замовчували. Що й казати, навіть у наші дні деякі їхні роботи в Росії бажають приховати від читачів. У листопаді 2015 року статтю Лемкіна "Радянський геноцид в Україні" внесли в Росії до Федерального списку екстремістських матеріалів.
+Відео

You may also like...